Сучасні музеї, художні галереї та виставкові простори пропонують цікаві художні виставки. Часті запитання відвідувачів і поціновувачів мистецтва – хто є творцем цієї атмосфери, хто так уміло презентував концепцію виставки, як зробити так, щоб виставка зачаровувала глядачів, щоб був привабливий дизайн картин, світло, яке підкреслить предмети мистецтва, цікаві візуальні образи та символізм, що приховує авторські задуми.
Тетяна Волошина, директор галереї “Український дім” і Stedley Art Foundation, дала коментарі на тему проблем і особливостей роботи арт-куратора.
Коли світ уперше дізнався про кураторство?
“Батьком” кураторства прийнято вважати швейцарця Гаральда Зеемана, який 1969 року заснував у Берні “Агентство для інтелектуальної роботи за наймом”. Метою компанії було надання послуг з розробки ідей експозицій, оформлення галерей та проведення виставок. Відтак, пан Зееман став першим незалежним куратором, який не був прив’язаний до конкретного майданчика і міг організувати масштабні заходи будь-де.
Уже в наступному десятилітті, у 1970-х роках почало бурхливо розвиватися концептуальне мистецтво, і об’єктами для вираження ідей митців ставали різні предмети, а не традиційний живопис чи скульптура. Організаторам таких виставок потрібно було вдало поєднувати різножанрові експонати, отже запит на послуги кураторів різко збільшився.
Арт-куратор – це менеджер виставки?
Куратор працює з ідеями, концептами та наративами. Це людина, яка причетна до професії художника і організовує виставку з певним меседжем. У реальності куратор є менеджером і організатором, відповідальним за всі аспекти виставки: логістику, дотримання авторських прав, написання текстів, організацію монтажу, друк каталогів, тобто фактично це CEO виставки. Зазвичай обов’язки куратора та артменеджера не відокремлюються. Рідше на кураторі – творчість та ідеї, а артменеджер вирішує комерційні завдання.
Примітно, що кураторства в нашій країні не вчать. Зазвичай кураторами стають фахівці суміжних спеціальностей, наприклад, мистецтвознавці, історики мистецтв або культурологи. Хоча куратору не обов’язково мати професійну освіту, достатньо бути ерудованою людиною, яка цікавиться мистецтвом, глибоко захоплюється ним і повністю залучена до процесу.
Які етапи роботи куратора в процесі підготовки виставки?
Процес створення виставки складний і досить довгий, але неймовірно цікавий. Кожна виставка – це нові ідеї, погляди, смисли, закладені в дрібницях. Це як новий всесвіт, який ти створюєш за допомогою своєї команди.
Я жартую, що робота над виставкою починається з чату в телеграмі (там зазвичай задіяні художники, кілька організаторів, відповідальних за локації), а потім з папки на гугл-диску, де збираються роботи, і поступово з цього вибудовується проєкт. Спочатку ідея постає в цифровому та ідейному вигляді, а вже потім починається спілкування з художниками, культурними інституціями, де має відбуватися виставка. Згодом настає черга логістики, тобто треба продумати, як усі роботи зібрати в одному місці в певний момент. Ми визначаємо день початку монтажу, до цього часу підганяється візуальний продакшн, просування виставки в соцмережах, робота з пресою. Далі – монтаж, встановлення робіт, виставлення світла (це відіграє ключову роль у будь-якій експозиції, оскільки світло створює магію мистецтва). В останній момент наклеюють підписи до творів (і це може відбуватися навіть за годину до відкриття виставки). Словом, професія арт-куратора завжди балансує між творчістю, креативністю та земними питаннями, як-от виробництвом, продакшеном, освітленням, підбором дюбелів, друком оракалів тощо.
Чи можна підготувати і провести виставку без куратора?
Художники можуть виступати в ролі кураторів власних виставок або експозицій колег. Якщо це невелика галерея, де працює тільки артменеджер, художник у парі з ним може створити чудовий продукт. Але якщо йдеться про масштабну виставку, без куратора обійтися складно.
Якими навичками повинен володіти куратор?
Куратор має точно формулювати свої думки як усно, так і письмово, бути ерудованим у певних мистецьких темах, орієнтуватися в мистецтві та загалом. Бажано знати контекст – оточення митців, хто з них і які роботи, чим вони займаються, що роблять зараз або що робили колись і яку творчу базу з цього можна побудувати. Вітається знання англійської мови. Перевагою буде здатність до візуалізації.
Куратор має вміти яскраво розкривати тему експозиції, вдало поєднувати різні стилі та жанри, демонструвати твори художників під новим кутом. Зрештою куратор має чути свою команду та дослухатися до неї, адже всі учасники є співавторами проєкту і можуть дати слушну пораду. Також стануть у пригоді організаторські навички, дисциплінованість, цілеспрямованість і терпіння.
Який вигляд має звичайний робочий день куратора?
Можливо, в один момент ти на митниці оформляєш документи, щоб картини спокійно виїхали, а в інший думаєш, яку круту цитату придумати для виставки. Протягом дня іноді доводиться займатися одночасно всім, від оплати комунальних послуг і розвантаження складу до паралельної роботи над моделюванням наступної виставки.
Зазвичай дуже багато комунікацій телефоном, електронною поштою, ти весь час контролюєш підрядників і сам себе, тестуєш ідеї, дивишся, чи знайдуть вони відгук в аудиторії, чи відповідають позиції інституту, де проходитиме виставка. А під час монтажу ти перебуваєш у виставковому просторі з самого ранку і до вечора, тому що зазвичай на монтажні роботи залишається не так вже й багато часу, як хотілося б.
З якими труднощами доводиться стикатися?
Труднощі пов’язані, перш за все, з людським фактором – іноді хтось із виконавців тебе може підвести. Викликом є й сама робота з ідеями (я завжди запитую себе, чи не безглузда ідея, яку я вигадала?), тобто йдеться про постійну саморефлексію. А ще, наприклад, оракал може погано клеїтися на стінку, бо вона неякісно заґрунтована, і треба думати, як впоратися з цим.
Співпрацювати з художниками складно чи просто?
З художниками цікаво спілкуватися. Незалежно від того, чи це молодий автор, чи вже метр, у кожного є своє творче бачення і зазвичай воно підходить до їхнього мистецтва. Тому важливо прислухатися до художників, бо вони можуть дати доречну пораду щодо роботи з простором та інших аспектів. У мене був досвід, коли я кілька разів переписувала свій кураторський текст на прохання художника. І я мусила до нього прислухатися, бо транслювала його висловлювання у світ своїми словами. Бувають художники, які тобі повністю довіряють і просто дають свої роботи разом із дозволом робити з ними що завгодно, але це рідкісні випадки.
Уміння знайти підхід до кожного художника, який надає свої роботи для експозиції, надзвичайно важливе. Адже куратор створює виставку спільно з художником чи скульптором, тож слід як брати до уваги партнерське бачення, так і не боятися пропонувати свої ідеї та випускати продукт, об’єднавши зусилля.
Як проходить день відкриття виставки?
Зазвичай у першій половині дня ти приділяєш час собі, щоб мати гарний вигляд. Бажано, щоб у цей день усі роботи були завершені й можна було просто прийти, презентувати виставку та провести перші кураторські екскурсії. Проте буває й так, що в останній день щось змінюється, приклеюється, і це теж нормально, бо робочий час куратора триває.
Ще куратор має запросити на відкриття виставки гостей – усіх, хто допомагав у створенні експозиції, – і подякувати їм. І, звісно, не обійдеться без хвилювання, бо треба сказати вступне слово на вернісажі.
Чи закінчується робота куратора після відкриття виставки?
Звісно ні! Оскільки після відкриття стартують кураторські екскурсії, починається спілкування з глядачами та журналістами. Виставка живе своє життя, і ти стаєш її голосом. Робота не закінчується навіть під час демонтажу експозиції, бо куратор теж бере участь: треба повернути всі роботи власникам: у майстерні художників, на склади або в будинки колекціонерів. Після цього комунікація з художниками може ще тривати, наприклад, про друк каталогу до виставки. І це теж значна частина роботи.
Джерело – https://www.uadim.in.ua/